Сотні мільйонів тонн: одеські порти б’ють рекорди завдяки українському морському коридору

Українські чорноморські порти демонструють надзвичайне зростання експорту попри військову агресію. Лише за останні два роки через новий морський коридор відправлено сотні мільйонів тонн вантажів – це рекордні показники, що вже наближаються до довоєнних обсягів. Організований Україною альтернативний шлях у Чорному морі дозволив відновити роботу «великих портів Одеси» та забезпечити стабільний експорт української продукції до багатьох країн світу.

Від зернової угоди до власного коридору

Після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року Україна кілька місяців не могла відправляти вантажі з чорноморських гаваней через російську блокаду. У серпні 2022-го запрацював так званий «зерновий коридор» – домовленість за посередництва ООН і Туреччини, що частково розблокувала порти Одеси для вивезення агропродукції. За рік роботи цієї ініціативи (1 серпня 2022 – 16 липня 2023) вдалося експортувати 32,9 млн тонн продовольства. Однак Росія постійно гальмувала інспекції суден та зривала домовленості, а в липні 2023 року взагалі вийшла з угоди, поновивши загрозу судноплавству.

Вже через місяць Україна відкрила власний морський коридор для забезпечення руху торгових суден без участі Росії. Першим судном, яке скористалося новим маршрутом, став контейнеровоз Joseph Schulte, який 16 серпня 2023 року вийшов з порту Одеси. Тимчасовий коридор був організований ВМС України вздовж узбережжя після того, як Росія заблокувала роботу попереднього «зернового» маршруту. На відміну від зернової угоди, цей шлях дозволяв транспортувати не тільки зерно – порти Великої Одеси відновили завантаження металургійної продукції, руди, контейнерів та інших товарів.

Спочатку новим коридором виходили поодинокі судна, передусім ті, що місяцями залишалися заблоковані в портах з початку війни. Проте українська сторона доклала зусиль, щоб дедалі більше судновласників погоджувалися заходити в порти Одеси, Чорноморська та Південного. Кількість рейсів поступово зростала щомісяця, і експортний коридор невдовзі запрацював на повну потужність.

Рекордне зростання експорту

За перші місяці роботи результати перевершили очікування. Усього за 7 місяців дії українського коридору (серпень 2023 – березень 2024) було експортовано 33,8 млн тонн вантажів – більше, ніж вдалося перевезти за цілий рік роботи «зернової ініціативи». Досягти таких темпів допомогло й переведення маршруту на цілодобовий режим: з 15 березня 2024 року коридор працює 24/7, що підвищило обсяги експорту приблизно на 20%.

За перший рік функціонування (серпень 2023 – серпень 2024) український морський коридор забезпечив вивезення вже 64,4 млн тонн продукції, з яких 43,5 млн тонн склала аграрна продукція. Нарощування перевалки тривало і надалі: 2024 року сумарно порти Одеської області обробили понад 97 млн тонн вантажів – це на 57% більше, ніж у 2023-му. Зокрема, на порти «Великої Одеси» (Одеса, Чорноморськ, Південний) припало 79,9 млн т, а на дунайські порти Придунав’я – 17,3 млн т протягом року. Таким чином, Україні вдалося фактично відновити майже довоєнний рівень морського експорту вже за півтора року після його повної зупинки.

Станом на осінь 2025 року масштаби перевезень сягнули історичних максимумів. За весь час роботи українського коридору (від серпня 2023-го) через порти Великої Одеси сумарно пройшло понад 146,5 млн тонн різноманітних вантажів, а за даними уряду – вже більше 150 млн тонн на жовтень 2025-го. Цей колосальний обсяг перевезень забезпечили тисячі рейсів: коридором скористалися понад 5,5 тисячі суден (за останніми оцінками – більш ніж 6 тисяч суден). Для порівняння, в межах зернової угоди 2022–2023 років було здійснено близько 1000 виходів суден і перевезено лише ~33 млн тонн зерна. Нинішні ж показники експорту морем стали безпрецедентними за час незалежності України.

Що саме транспортують і куди

Основу вантажопотоку через коридор становить українське збіжжя – зерно та інша аграрна продукція, критично важлива для світових ринків. Станом на жовтень 2025 року цим маршрутом уже доставлено близько 90 млн тонн зернових вантажів у різні країни. Втім, «український коридор» дозволив розширити номенклатуру експорту. За ним з Одеси пішли морем партії залізної руди, металопродукції, контейнерні вантажі, хімічні добрива та інші товари, які раніше місяцями лишалися заблокованими. Наприклад, восени 2023 року з портів Чорноморськ і Південний вирушили балкери, навантажені не лише продовольством, а й залізною рудою. Тож порти Великої Одеси знову працюють як універсальні торговельні хаби, а не тільки як зернові термінали.

Географія постачань також стала дуже широкою. Судна з українським продовольством та сировиною прямують до десятків країн Європи, Близького Сходу, Африки та Азії. Загалом за перший рік роботи коридору українська продукція була доставлена морем до 46 країн світу, а станом на осінь 2025 – вже до 55 країн. Серед найбільших отримувачів – країни ЄС (Іспанія, Нідерланди, Румунія та ін.), а також Китай, Туреччина, Єгипет, Туніс, Індонезія, Бангладеш та інші імпортери українського зерна. Відновлення морської торгівлі дозволило Україні частково повернути свої позиції на світових ринках продовольства і сталі, попри всі складнощі воєнного часу.

Стійкість попри атаки

Росія намагається зірвати роботу морського коридору постійними обстрілами портової інфраструктури. З літа 2023 року ворог регулярно атакує порти Одеси та Придунав’я ракетами і дронами-камікадзе, завдаючи значних руйнувань. За час повномасштабної війни пошкоджено або знищено понад 500 об’єктів портової інфраструктури, постраждали десятки цивільних суден, є людські жертви. Безпосередньо в порту Одеси було пошкоджено 161 об’єкт господарства. Попри це, українські порти продовжують працювати навіть під обстрілами – щойно відбій повітряної тривоги, фахівці повертаються до навантаження кораблів.

Для захисту персоналу і підтримання безперервної роботи держава і бізнес оперативно облаштовують укриття прямо в портах. Станом на жовтень 2025 року в морських портах України діє 30 стаціонарних бомбосховищ, додатково встановлено 21 мобільну захисну споруду в портах Великої Одеси. До кінця року планується обладнати ще майже три десятки сховків. Окрім того, самі портові оператори та приватні компанії створили десятки власних укриттів для працівників. Це дозволяє персоналу безпечно перечекати атаку і швидко поновити роботу після відбою, мінімізувавши простої.

Не менш важливою була й страхова підтримка судноплавства. Щоб заохотити іноземні судна ходити до України, впроваджено спеціальні механізми страхування воєнних ризиків. Зокрема, провідні світові страховики за підтримки уряду Великої Британії почали покривати ризики для судновласників, а український уряд надає додаткові державні гарантії відшкодування можливих збитків під час заходження суден у наші порти. Такі гарантії, разом із постійною роботою військових (зокрема щоденним траленням акваторії від мін та небезпечних предметів), дали змогу налагодити безпечне проходження кораблів коридором. За понад рік його функціонування не сталося жодного інциденту з торговельним судном на маршруті.

Українська влада наголошує, що успішне підтримання морського експорту – це питання не лише економіки, а й стратегії виживання країни в умовах війни. «Попри війну, український морський коридор працює щодня. Тисячі людей тримають логістику: відновлюють пошкоджене, запускають судна, ремонтують техніку – кожен робить свою частину великої справи, щоб країна рухалася, економіка працювала, а світ отримував українську продукцію», – підкреслює віцепрем’єр Олексій Кулеба. Завдяки цьому Україна зберігає роль надійного постачальника на світовому ринку і водночас зміцнює свою економічну стійкість навіть у найскладніших умовах.

Джерела: Суспільне, Укрінформ, BlackSeaNews, Новинарня, Міністерство інфраструктури України, Державна служба морського та річкового транспорту.