Навігація без GNSS: практичні вправи по РЛС, пеленгам, «гировектору», контролю за глибинами та дії при підозрі на спуфінг

Коли супутникове місцеположення зникає або «бреше», на містку перемагає дисципліна: DR/EP, радар, пеленги, глибини, створні. Все це не «старі трюки», а базова стійкість сучасного штурмана — особливо в районах, де фіксують джамінг (глушіння) і спуфінг (підміна сигналу) GNSS/AIS. Сучасні настанови прямо радять планувати рейси з урахуванням ризику втрати GNSS та відпрацьовувати альтернативні методи прокладки.

I. РЛС-прокладка: швидкі вправи, що реально тримають траєкторію

Паралельне індексування (PI)

Що це: лінія на РЛС, паралельна запланованому курсу, проведена через радаро-помітний орієнтир на потрібній віддалі (offset/CIR). Якщо «ехо» орієнтира йде по лінії — ви на треку; відхилилося — коригуйте. Як тренувати: заздалегідь оберіть 2–3 орієнтири на різних ділянках маршруту; на кожному масштабі перевіряйте VRM/EBL. Практикуйте PI у sea- та ground-stabilised режимах, пам’ятаючи нюанс: у true motion PI має «рухатись» із судном і не може бути «прибитий» до екрану, а прив’язка до ґрунту полегшує відокремлення нерухомих об’єктів.

РЛС-фікси

Комбінуйте дві дальності (дуги позиції), дальність + пеленг, дотичні пеленги до мисів/островів. Застосовуйте Radar Image Overlay на ECDIS як «перевірку здорового глузду»: якщо берег на РЛС не збігається з ENC — перевіряйте GNSS.

II. Пеленги: перехресний фікс і «бігучий фікс»

Перехресні пеленги. Візьміть 2–3 рознесені орієнтири (ціль — кут ~90° між ЛП), внесіть варіацію/девіацію де потрібно, отримайте фікс.

Бігучий фікс (Running Fix). Коли видимий лише один орієнтир, берете послідовні пеленги з інтервалом часу, а попередню ЛП переносите на пройдений «гировектор» (ваш курс і дистанція за час Δt). Класичний підхід описано в «Bowditch» (American Practical Navigator) і сучасних навчальних конспектах: це позиціювання за перенесеною ЛП замість одночасних трьох ЛП.

III. «Гировектор» і ARPA: як верифікувати картину руху

Гировектор — це ваш вектор за курсом гірокомпаса та швидкістю (лаг/лог) за обраний інтервал. Він потрібен, щоб:

переносити ЛП у бігучому фіксі;
будувати трикутники швидкостей у ручних розрахунках CPA/TCPA;
зрозуміти set & drift (знос і знос течією).

На ARPA не плутайте режими та вектори: relative/true motion, head-up/course-up/north-up, істинні/відносні вектори — це різні подання однієї ситуації. Нормативні визначення (eCFR 33 CFR 164.38) чітко пояснюють різницю; перевіряйте, що обрано саме той режим, якого потребує завдання.

IV. Контурна навігація за глибинами та як читати

Практика «по контуру»

У прибережній навігації ехолот — друге око. Серіями промірів звіряйтеся з ізобатами і «контуром безпечної глибини»: якщо під кілем запас менший за плановий — коригуйте EP/курс. Пам’ятайте, що швидкість звуку у воді та осадка/динамічний осад впливають на показання — до 5% і більше залежно від температури/солоності; калібрування і поправки — обов’язкові.

CATZOC у ENC (IHO S-67)

Не всі глибини — однаково точні. CATZOC (A1…D/U) показує позиційну/глибинну точність і повноту покриття зйомки. У зонах B можливі поодинокі неочікувані небезпеки; у C/D — дійте з підвищеною обережністю та збільшуйте UKC/XTD. Не «перемасштабуйте» ENC — користуйтеся рекомендованими масштабами, щоб уникати «ілюзії точності».

V. Створні та транзити: «без компаса і без GNSS»

Пара вогнів/орієнтирів у створі дає лінію положення з дуже високою точністю: тримаючи їх «в лінію», ви ведете судно по осі каналу або контролюєте момент повороту. Це універсальний інструмент для входів у вузькі фарватери й для перевірки EP.

VI. Комплект «місткових» вправ (60–90 хв на тренажері чи в морі)

РЛС-моніторинг PI. Виберіть 2–3 PI-лінії на різних віддалях; на кожній ділянці тримайте «ехо» орієнтира на індексі. Щоразу при відхиленні > кабельтова — команда на виправлення і коротка записка у вахтовому журналі.
Фікси кожні 3–6 хв. Потік радарних фіксів: «2 дальності» → «дальність+пеленг» → дотичні пеленги. Додавайте візуальні ЛП, коли видно берег.
Пеленги й бігучий фікс. Двічі виконайте перехресні пеленги; раз — running fix із коректним перенесенням ЛП «гировектором».
Глибини + ENC. Серія промірів з поправками на осадку/швидкість звуку; зіставте з ізобатами та CATZOC; поясніть, чому в зоні B/C збільшуєте UKC.
Створні/транзити. Виберіть природні або світні створні; потренуйте утримання осі каналу без компаса (тільки «в лінію»).

VII. Підозра на спуфінг: як діяти без паніки

Ознаки: GNSS-позиція «стрибає», COG/SOG нелогічні; AIS-цілі «йдуть по суші»; РЛС-оверлей не збігається з ENC; DR/EP не відповідає «фіксу» з приймача. Чек-лист дій:

Перемкніть джерело позиції або переведіть ECDIS у DR/EP-режим, працюйте за PI/РЛС та візуальними/радарними фіксами; зменште швидкість у стислих водах.
Порівнюйте глибини з ENC та CATZOC; не довіряйте AIS для маневрування — використовуйте як довідковий шар.
Фіксуйте подію (журнал, VDR), повідомляйте берегові служби; офіційні поради прямо вимагають мати план реагування і практикувати «антиспуфінг» дрили. Для США діє MARAD/NAVCEN із формами репортингу GPS-збоїв; подібні рекомендації застосовні й в інших регіонах.

VIII. Малі звички, що рятують у великі моменти

Постійне DR/EP. Навіть із «ідеальним» GNSS ведіть DR — тоді розбіжності одразу видно.
PI «завжди увімкнене» у прибережній навігації: це ваш безперервний контроль XTD і моментів повороту.
Розумійте режими ARPA. Відносний/істинний рух, орієнтації екрану й типи векторів мають значення — неправильний режим дає неправильні висновки.
CATZOC ≠ «декор». Плануйте UKC/XTD, виходячи з якості даних; у B/C/D — запас більший.
Ехолот — не догма. Корегуйте на осадку й швидкість звуку, остерігайтеся хибних відбиттів.

Джерела: UKHO про джамінг/спуфінг (2025); IHO S-67 про CATZOC (2020); MCA MGN 379 (оновл. 2024); eCFR 33 CFR 164.38 (ARPA); NOAA U.S. Coast Pilot 2 про ехолоти; MARAD/NAVCEN про репортинг інцидентів.